Вчені написали Ющенку, аби зупинити панування теорії еволюції у шкільних підручниках

Глибокошановний пане Президенте України. Ми, науковці України, звертаємося до Вас із проханням виправити неадекватність у сфері висвітлення проблеми походження світу у навчальних посібниках для учнів та студентів усіх закладів, підпорядкованих Міністерству освіти та науки. Неадекватність полягає у безпідставному наданні переваги лише одній з можливих гіпотез походження живого та неживого світу, а саме, еволюційній. Утім, серед науково-філософських гіпотез походження, крім еволюційної, є ще креаційна та інші.

Ви гарантуєте відповідність структури держави структурі її Конституції, зокрема, у питаннях вільного розвитку особистості з правом на вибір при формуванні свого світогляду. — Але як це забезпечити у ситуації, коли головне світоглядне питання викладається однобічно (еволюційно), так що учні не мають можливості вибору серед кількох концепцій тієї, яка є більш обґрунтованою? Надання виключної переваги еволюційній парадигмі порушує 4 статті Конституції України: гарантоване право кожній людині на вільний розвиток своєї особистості (ст. 18), на свободу думки і слова (ст. 29), на свободу совісті і релігії (ст. 30), на освіту (ст. 48).

Ідея створеності якимсь надлюдським інтелектом — це перше, що спадає на думку при погляді на складну атомарну, клітинну та небесну механіку. Це найбазовіша ідея, і величезна кількість видатних вчених відстоювала її, як щось самоочевидне. Серед них: Галілей, Копернік, Кеплер, Декарт, Ляйбніц, Бойль, Ньютон, Ейлер, Паскаль, Ломоносов, Вольта, Ампер, Ерстед, Берцеліус, Фарадей, Максвел, Ліней, Кельвін, Пастер, ле Шательє, Стено, Кюв’є, Вірхов, Мендель, Бекерель, Планк, Ейнштейн, Комптон тощо. Умовно кажучи, співвідношення сил/наукової міці двох моделей — самоорганізаційної та інтелекто-організаційної — становить 0,000(0)1 проти 0,9999(9).

Що стосується нашої думки, то ми достатньо ознайомилися з проблемою, аби зробити висновок, що наукові факти набагато ліпше вписуються в креаційну гіпотезу, аніж еволюційну. У розумінні устрою Всесвіту дійсно можна обійтися без ідеї Творця, але у розумінні походження цього устрою не можна обійтися без ідеї Творця. Необхідно усвідомлювати різницю між устроєм Всесвіту та походженням Всесвіту. Походження складних способів організації матерії, походження алгоритмічного устрою завжди лише інтелектуальне.

На цій підставі, ми вважаємо за доцільне забрати з підручників ті самоорганізаційні „істини”, які є спростованими чи непідтвердженими, а також адекватно представити альтернативні (креаційні) тлумачення цих же фактів. Для цього пропонуємо започаткувати щорічне проведення Всеукраїнського симпозіуму з проблеми походження світу (живого та неживого), його результати публікувати у вигляді щорічного збірника наукових статей, який слід рекомендувати як інформаційну базу для створювачів навчальних посібників. Також доцільно призупинити запланований випуск нових підручників, які повторюють хиби попередників.

Доводимо до Вашого відома, що стан справ у цьому питанні практично в усіх країнах кращий, ніж у нас. Так, у Російській Федерації нещодавно вийшов повноцінний підручник „Общая биология” для 10-11 кл. загальноосвітніх установ (http://www.portal-slovo.ru/rus/science/105/1731), у якому всі факти тлумачаться в креаційному ключі.

Підписалиcя:
БАГНЮК Валентин Миронович, канд. біол. наук, керівник Групи техногенних мікросистем Ін-ту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ, член Нью-Йоркської АН

ГОЛОВІН Сергій Леонідович, магістр природничих наук (фізика Землі), спеціаліст-педагог (фізика), автор кількох монографій та книг з креаціонізму

ГРАНЦЕВ Володимир Іванович, канд. фіз.-мат. наук, Ін-т ядерних досліджень НАНУ, член Нью-Йоркської АН

ЖАЛКО-ТИТАРЕНКО Валентин Порфирович, доктор мед. наук, с.н.п. Ін-ту епідеміології та інфекційних хвороб АМНУ ім. Громашевського, мікробіолог, автор Теорії предестинантних систем, Теорії ланцюгових пр-сів в епідеміології, Теорії інфектонів

КЛИМИШИН Іван Антонович, доктор фіз.-мат. наук, професор, член Наук. Т-ва ім. Т. Шевченка, Прикарпатський ун-т ім. В. Стефаника, почесний член Укр. астроном. асоціації, екс-голова Комісії з астрономії Міносвіти (1979-81), автор і співавтор понад 60-ти монографій та книг

КУРИК Михайло Васильович, доктор фіз.-мат наук, професор, директор Ін-ту екології людини

ЛІСОВСЬКИЙ Анатолій Володимирович, аспірант Ін-ту клітинної біології та генної інженерії (зараз в академвідпустці), організатор двох конференцій у Києві з питань походження та розвитку життя на Землі

ОЛЬХОВСЬКИЙ Владислав Сергійович, доктор фіз.-мат наук, професор, Ін-т ядерних досліджень НАНУ, член Американського математичного товариства, занесений до книги „Who Is Who In the World”

РУДИЙ Богдан Анатолійович, випускник аспірантури при каф. мікроелектроніки НТУУ “КПІ”, м.н.п. КНУ ім. Т. Шевченка, автор монографії „Криза еволюціонізму”

ШЕВЧЕНКО Анатолій Іванович, доктор техн. наук, професор, ректор Донецького держ. ін-ту штучного інтелекту, директор Ін-ту проблем штучного інтелекту НАНУ

ДОДАТОК 3:
Пропонуємо започаткувати щорічне проведення Всеукраїнського симпозіуму з проблеми походження світу, його результати публікувати у вигляді щорічного збірника наукових статей.

Наклад щорічного збірника мусить становити не менше 20-40 тис. прим. Публікація збірника мусить фінансуватися коштами Міносвіти і частково коштами закладу, у якому проходитиме Симпозіум. Одразу ж після виходу кожного збірника наукових статей за результатами Симпозіуму щороку створювати державну комісію зі створення підручників з рівним представництвом обох сторін (еволюційної та креаційної).

Під час роботи комісії, відводити у підручнику однаковий обсяг сторінок (або мінімально достатній для цілісного представлення) під висвітлення усіх основних гіпотез походження об’єктів живої та неживої природи (насамперед, креаційної та еволюційної). Або ж взагалі відмовлятися від однобокого (виключно еволюційного) тлумачення походження.
Ми пропонуємо не замінити одне іншим, а надати можливість повноцінно висловити поряд з еволюційним розумінням походження також і більш потужне та обґрунтоване — креаційне.

Доцільно вже зараз відкласти запланований випуск нових підручників, які повторюють хиби попередників, до результатів широкого обговорення проблеми. Вважаємо також доцільним введення нового предмету з назвою „Вчені знаходять Бога”.

ПІДСУМОК
Вищенаведене обґрунтовує необхідність зміни підручників у ділянці проблеми походження. Назріла необхідність забрати з підручників ті самоорганізаційні „істини”, які є спростованими чи непідтвердженими, а також адекватно представити альтернативні (креаційні) тлумачення цих же фактів. Ясна річ, хто наважується порушити таке питання, той наважується розворушити осине гніздо.

Але підручники потрібно змінювати. Принаймні, конче потрібне ШИРОКЕ ОБГОВОРЕННЯ ЦЬОГО ПИТАННЯ, бо походження світу є центральним світоглядним питанням, і тут одна справа подавати гіпотези науки з чітким зазначенням слабкості цих гіпотез, а зовсім інше — без такого зазначення й з прихованою думкою, що це єдиний правильний напрям думок.
Ми не стільки проти наведення еволюційних „фантазій” в підручниках, скільки проти замовчування їхніх слабкостей та незгадування сили креаційних „фантазій”.