23 Январь 2022
 

«Духовно-культурний чинник у зміцненні сім’ї та інтеграції суспільства»

м. Чернівці, 17 листопада 2011 р.
РЕЗОЛЮЦІЯ
Обговоривши стан духовності, сім’ї та суспільства, ми, учасники конференції, прийшли до таких висновків:
Українське суспільство перебуває в глибокій моральній кризі, головною причиною якої є духовний занепад суспільства.

Він спричиняється, передусім, недостатністю духовно-морального виховання дітей в освітній системі країни; негативним впливом ЗМІ на суспільну свідомість; нехтуванням принципами моралі та принципами верховенства права (нехтуванням Законом Божим та законом людським); байдужістю суспільства й держави до духовного виміру нації та інституту сім’ї.

Оскільки причиною проблем нашого суспільства, передусім, є моральні аспекти, вирішити їх не зможуть лише правові, економічні, політичні чи каральні заходи. Головна ж відповідь на цю проблему – виховання нового покоління українців з високим стандартами духовності та моральності, з глибоким розумінням призначення батьківства та материнства.

Звідси випливають два основних вектори дії виходу з кризи та на духовне відродження суспільства: перше – сім’я, як головна національна цінність, в якій виховується й вирощується наше майбутнє – діти, й формується світогляд особистості та української нації; друге – школа, система освіти якої застаріла й не відповідає сучасним викликам національного й глобального масштабів.

Отож, сім’я й школа в сучасних умовах, в умовах моральної кризи суспільства та глобальних викликів сучасності займають чільне місце. Ці соціальні інститути мають стати першочерговими в національній політиці щодо розвитку держави й стратегічними векторами науково-дослідницької праці в розробці програми гуманітарного розвитку держави та основними напрямками праці у створенні міжконфесійної програми духовного розвитку України.

Тому, переводячи теорію у практичну площину, для створення алгоритму подальшої праці, враховуючи те, що завдання сьогодення можливо вирішити лише тісною співпрацею науковців, духовенства, держави та громадськості, ми вирішили:

- Звернутись до Інституту соціології НАН України та Національного інституту стратегічних досліджень та інших державних інституцій і інститутів громадянського суспільства України з пропозицією співпраці в створенні програми гуманітарного розвитку, яка б відповідала вимогам часу та була спрямована на розвиток і духовне посилення соціальних інститутів сім’ї та школи;

- Звернутися до лідерів православної, католицької та протестантської конфесій і християнського активу з областей, голів обласних державних адміністрацій, міських рад та відповідних служб (сім’ї та освіти міст і областей) з пропозицією ініціювати проведення круглих столів і створення робочих груп (асоціацій, коаліцій, союзу організацій), які б працювали на укріплення інституту сім’ї та впровадження духовно-моральних програм через створення сучасних програми гуманітарного розвитку міст, областей;

- Звернутись до президента України, депутатів Верховної Ради, членів Всеукраїнської Ради церков і релігійних організацій з проханням підтримати нашу ініціативу та надати цим робочим групам (асоціаціям, коаліціям, союзам) організаційну можливість координувати свою працю з відповідними комісіями, комітетами та радами для проведення всеукраїнського гуманітарного форуму в розробці стратегії й тактики національної програми гуманітарного розвитку сучасної України.

Учасники конференції «Духовно-культурний чинник у зміцненні сім’ї та інтеграції суспільства» 17 листопада 2011 р. м. Чернівці

 
Обсуждение статьи

Ваш комментарий

Комментарии пользователей ()
Лента новостей    

Новости в RSS

Обсуждаемое Читаемое

    Календарь // Январь 2022

    П В С Ч П С В
    27 28 29 30 31 1 2
    3 4 5 6 7 8 9
    10 11 12 13 14 15 16
    17 18 19 20 21 22 23
    24 25 26 27 28 29 30
    31 1 2 3 4 5 6