Підручники з біології, географії і давньої історії треба змінювати. Теорія еволюції віджила себе остаточно

Ви гарантуєте відповідність структури держави структурі її Конституції, зокрема, у питаннях вільного розвитку особистості з правом на вибір при формуванні свого світогляду. Але як це забезпечити у ситуації, коли головне світоглядне питання викладається однобічно (еволюційно) так, що учні не мають можливості вибору серед кількох концепцій? Надання виключної переваги еволюційній парадигмі порушує чотири статті Конституції України: гарантоване право кожній людині на вільний розвиток своєї особистості (ст. 18), на свободу думки і слова (ст. 29), на свободу совісті і релігії (ст. 30), на освіту (ст. 48).

Ідея створення світу надлюдським інтелектом — це перше, що спадає на думку при погляді на складну атомарну, клітинну та небесну механіку. Величезна кількість видатних вчених відстоювала її, як щось очевидне. Серед них Галілей, Копернік, Кеплер, Декарт, Ляйбніц, Бойль, Ньютон, Ейлер, Паскаль, Ломоносов, Вольта, Ампер, Ерстед, Берцеліус, Фарадей, Максвел, Ліней, Кельвін, Пастер, ле Шательє, Стено, Кюв’є, Вірхов, Мендель, Бекерель, Планк, Ейнштейн, Комптон тощо.

Що стосується нашої думки, то ми достатньо ознайомилися з проблемою, аби зробити висновок, що наукові факти набагато ліпше вписуються в креаційну гіпотезу, аніж еволюційну. У розумінні устрою Всесвіту дійсно можна обійтися без ідеї Творця, але у розумінні Походження цього устрою не можна обійтися без ідеї Творця. Необхідно усвідомлювати різницю між устроєм Всесвіту та походженням Всесвіту. Походження складних способів організації матерії, походження алгоритмічного устрою завжди лише інтелектуальне.

На цій підставі, ми вважаємо за доцільне забрати з підручників ті “істини”, які є спростованими чи непідтвердженими, а також адекватно представити альтернативні (креаційні) тлумачення цих же фактів. Для цього пропонуємо започаткувати щорічне проведення Всеукраїнського симпозіуму з проблеми походження світу (живого та неживого), його результати публікувати у вигляді щорічного збірника наукових статей, який слід рекомендувати як інформаційну базу для створювачів навчальних посібників. Також доцільно призупинити запланований випуск нових підручників, які повторюють хиби попередників.

Доводимо до Вашого відома, що стан справ у цьому питанні практично в усіх країнах кращий, ніж у нас. Так, в Російській Федерації нещодавно вийшов повноцінний підручник “Общая биология” для 10-11 кл. загальноосвітніх установ, у якому всі факти тлумачаться у креаційному ключі.

Підписалися:

БАГНЮК Валентин Миронович, канд. біол. наук, керівник Групи техногенних мікросистем Ін-ту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ, член Нью-Йоркської АН;

ГОЛОВІН Сергій Леонідович, магістр природничих наук (фізика Землі), спеціаліст-педагог (фізика), автор кількох монографій та книг з креаціонізму;

ГРАНЦЕВ Володимир Іванович, канд. фіз.-мат. наук, Ін-т ядерних досліджень НАНУ, член Нью-Йоркської АН;

ЖАЛКО-ТИТАРЕНКО Валентин Порфирович, доктор мед. наук, с. н. п. Ін-ту епідеміології та інфекційних хвороб АМНУ ім. Громашевського, мікробіолог, автор Теорії предестинантних систем, Теорії ланцюгових пр-сів в епідеміології, Теорії інфектонів;

КЛИМИШИН Іван Антонович, доктор фіз.-мат. наук, професор, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, Прикарпатський ун-т ім. В. Стефаника, почесний член Укр. астроном. асоціації;

КУРИК Михайло Васильович, доктор фіз.-мат наук, професор, директор Ін-ту екології людини;

ЛІСОВСЬКИЙ Анатолій Володимирович, аспірант Ін-ту клітинної біології та генної

інженерії, організатор двох конференцій у Києві з питань походження та розвитку життя на Землі;

ОЛЬХОВСЬКИЙ Владислав Сергійович, доктор фіз.-мат наук, професор, Ін-т ядерних досліджень НАНУ, член Американського математичного товариства, занесений до книги

“Who Is Who In the World”;

РУДИЙ Богдан Анатолійович, випускник аспірантури при каф. мікроелектроніки НТУУ “КПІ”, м. н. п. КНУ ім. Т. Шевченка, автор монографії “Криза еволюціонізму”;

ШЕВЧЕНКО Анатолій Іванович, доктор техн. наук, професор, ректор Донецького держ. ін-ту штучного інтелекту, директор Ін-ту проблем штучного інтелекту НАНУ.

Додатки до відкритого листа

Чому потрібно змінювати підручники?

Виклад питання походження світу у теперішніх підручниках є вкрай однобічним. Червоною ниткою скрізь проведено думку, що люди колись були мавпами, мавпи — ящірками, ті — амебами, амеби — камінцями в океані, самі ж камінці виникли з водню, який, нарешті, виник з вакууму. Причому, ця думка подається не як гіпотеза, а як наукові дані. Таким чином, авторитет науки в питаннях устрою світу використовується для виправдання абсурдних фантазій у питаннях Походження устрою світу.

Величезна кількість видатних вчених відстоювала і відстоює ідею створеності світу якимсь надлюдським інтелектом. Навіть сам Дарвін казав, що клітина могла піти лише від Бога, та що головним доказом існування Бога є сама наявність різноманітного і складного живого світу. Ейнштейн і той казав, що на теорію еволюції очікує повне забуття, аргументуючи це нездоланною прірвою між тваринами й людьми у вигляді наявності абстрактного мислення в останніх.

Вісім років тому 53 провідні учені США, серед яких 24 Нобелівські лауреати з біології, хімії та фізики, опублікували книгу “Ми віруємо”, виразно проголосивши свою креаційну позицію. Цю позицію вони спирають на спостережену ними високу упорядкованість параметрів Всесвіту, а також на цілковиту збанкрутілість дарвінізму. Таких даних у підручниках чомусь немає.

Структура нового підручника з біології

Перша частина — у вигляді гіпотетичної реконструкції подій за схемою “Одне виростало з іншого”, а друга — ті ж самі факти, але зовсім в іншому ракурсі — “У цьому прослідковується блискучий задум, і це не могло з’явитися саме собою”. Аналогічно — підручник з давньої історії людства та підручник з астрономії. Що ж до підручника з географії, то тут в еволюційній частині біля кожного твердження обов’язково мусить зазначатися міра надійності твердження та перелічуватися усі ті замовчувані (”еволюційно неблагонадійні”) оцінки, які дають набагато менший вік планети Земля, геологічних структур та викопних предметів.

Зокрема, про “геологічну колону” мусить бути відверто сказано, що у пропонованому учням вигляді вона ніколи ніде не існувала, окрім як у голові. Мусять згадуватися дані найпоширенішого з радіометричних методів датування за вуглецем С14, які в абсолютній своїй більшості свідчать про малий вік (до 7 тис. років) органічних предметів (метод взагалі не видає цифри більші від 50 тис. років). Отже, гідна альтернатива щодо побудови підручників таки є.

Питання Походження — ключове при формуванні світогляду

Питання Походження Всесвіту є центральним при формуванні світогляду особистості. Деформуйте центральний стрижневий момент картини, й ціла картина деформується. Про рішучість впливу цього світоглядного питання на спосіб життя людини годі й казати. Досить лише згадати думку, що зародок до певного віку не є людиною, що забрало за останнє сторіччя набагато більше життів, ніж війни.

Викладання еволюції є абсолютно прийнятним, коли поряд повноцінно викладається альтернативне креаційне тлумачення походження речей. Почувши різні варіанти, учень вибере більш обґрунтований, так що теорія еволюції полегшуватиме розпізнання справжньої ваги креаційних ідей. Еволюційні байки слугуватимуть для контрасту. Але еволюціоністи наполягають на викладанні виключно теорії еволюції. Чому? За різних причин. Однією з яких є намагання контролювати формування світогляду людей. Наполягання на вивченні учнями лише еволюції має на меті вселити учням думку, що вони всього лише тварини, які еволюціонували, не більш як випадковий перерозподіл матерії.

До будь-якої спроби не погодитися з однобічністю викладання вони чіпляють ярлик “мракобесіє” та намагаються віднайти якийсь зв’язок з релігією. Хочеться відповісти, що проблема Походження разом з інтелектуальним її вирішенням є фундаментальною світоглядною річчю, більш широкою, ніж конкретна специфічна система знань.

Таким чином, креаціонізм чи еволюціонізм не має безпосереднього стосунку до релігії, слугуючи лише підкладкою для підсилення чи послаблення позицій релігії. Проте, розбудова релігії на цій підставці є зовсім окремою річчю.

Проведення щорічного симпозіуму

Пропонуємо започаткувати щорічне проведення Всеукраїнського симпозіуму з проблеми походження світу, його результати публікувати у вигляді щорічного збірника наукових статей. Наклад щорічного збірника мусить становити не менше 20-40 тисяч примірників. Публікація збірника мусить фінансуватися коштами Міносвіти і частково коштами закладу, у якому проходитиме симпозіум.

Одразу ж після виходу кожного збірника наукових статей за результатами симпозіуму щороку створювати державну комісію зі створення підручників з рівним представництвом обох сторін (еволюційної та креаційної). Під час роботи комісії відводити у підручнику однаковий обсяг сторінок для висвітлення усіх основних гіпотез походження об’єктів живої та неживої природи (насамперед, креаційної та еволюційної). Або ж взагалі відмовлятися від однобокого (виключно еволюційного) тлумачення походження.

Ми пропонуємо не замінити одне іншим, а надати можливість повноцінно висловити поряд з еволюційним розумінням Походження також і більш потужне та обґрунтоване — креаційне. Доцільно вже зараз відкласти запланований випуск нових підручників, які повторюють хиби попередніх, до результатів широкого обговорення проблеми. Вважаємо також доцільним введення нового предмету з назвою “Вчені знаходять Бога”.

Підсумок

Вищенаведене обґрунтовує необхідність зміни підручників у ділянці проблеми Походження. Назріла необхідність забрати з підручників ті речі, які є спростованими чи непідтвердженими, а також адекватно представити альтернативні креаційні тлумачення цих же фактів. Ясна річ, хто наважується порушити таке питання, той наважується розворушити осине гніздо. Але підручники потрібно змінювати. Принаймні, конче потрібне широке обговорення цього питання, бо походження світу є центральним світоглядним питанням, і тут одне діло подавати гіпотези науки з чітким зазначенням слабкості цих гіпотез, а зовсім інше — без такого зазначення й з прихованою думкою, що це єдиний правильний напрям думок. Ми не стільки проти наведення еволюційних фантазій в підручниках, скільки проти замовчування їхніх слабкостей та незгадування сили креаційних поглядів.

Надруковано із скороченнями.