Резолюція Міжнародного Лідерського Саміту

<span >Ми, учасники Міжнародного Лідерського Саміту, глави і служителі християнських Церков, громадські діячі, політики, діячі науки, освіти та культури, представники засобів масової інформації з України та США, конструктивно та всебічно обговоривши роль християнських цінностей у розвитку України на новому соціально-політичному етапі, пришли до важливих та практичних висновків і рекомендацій, які на нашу думку мають доленосний характер для майбутнього України.</span>

Враховуючи всесвітній позитивний вплив християнства на становлення та формування сучасної цивілізації, вважаємо, що лише християнські морально-етичні цінності можуть бути покладені в основу морального «перезавантаження» українського суспільства через системне та послідовне формування в суспільстві цілісного наукового християнського світогляду. Світоглядні концепції формують систему цінностей, морально-духовні стандарти, національну ідею і т.д.

Ми переконані, що сьогодні лише біблійна «дорожня карта» здатна вказати шлях українському суспільству до щастя, добробуту, справедливості та процвітання.

Ми переконанні, що послідовне втілення християнських цінностей у всі сфери життя нашого суспільства має бути основною складовою нашої національної ідеї та шляхом досягненням єдності і громадянського миру у суспільстві.

Ми вважаємо необхідним звернутися до керівництва держави та керівників християнських організацій і конфесій з наступними пропозиціями:

1. Активізувати конструктивний діалог, партнерство і співпрацю між Церквою та державою щодо впровадження в усі сфери суспільства та діяльність органів влади християнських (біблійних) цінностей, що перевірені століттями та стали традиційними і близькими для українського народу. Прекрасним прикладом цього є історичний досвід найуспішніших держав світу (країни ЄС, США, Канада, Південна Корея та ін.).

2. Максимально використовувати увесь духовний, культурний та інтелектуальний потенціал Церков та християнських організацій у процесі розбудови нової і процвітаючої України, зокрема залучення їх до розробки та реалізації державних програм з розвитку різних суспільних сфер (науки, освіти, культури, охорони здоров’я, сім’ї, економіки, соціальної та правової політики та ін.)

3. Регулярно проводити різноманітні заходи (тематичні конференції, форуми, саміти, круглі столи тощо) на місцевому, регіональному, всеукраїнському та міжнародному рівнях з питань церковно-державного діалогу та духовно-морального розвитку суспільства.

4. Створити постійно діючі міжконфесійні духовно-консультативні ради при органах влади всіх гілок та рівнів (центрального, регіонального і місцевого). Всіляко сприяти ефективній роботі духовних (пасторських) рад міст обласного та районного значення. Запровадити практику регулярного проведення міських пасторських молитов та міських церковних соборів. Повернутися до ідеї “Духовного Парламенту”.

5. Визначити День національної молитви за Україну. За основу вибору дати проведення щорічної Молитви взяти самий переломний та трагічний день, пов’язаний з останніми подіями в Україні.

6. Запровадити практику регулярного проведення “Молитовних Сніданків” на державному, регіональному та місцевому рівнях за участю глав Церков і представників органів влади (Президента, Голови Парламенту, Прем’єр-міністра, голів обласних державних адміністрацій, міських голів, депутатів та ін.). Молитовні сніданки слід проводити на максимально високому рівні з транслюванням у прямому ефірі на національному телебаченні.

7. Регулярно висвітлювати діяльність церков і християнських організацій на телебаченні та у засобах масової інформації. Збільшити частку християнських духовно-просвітницьких програм на національному телебаченні. Спільними зусиллями створити християнську телерадіокомпанію.

8. Прийняти Концепцію відносин між Церквою та державою.

9. Назавжди відійти від небіблійної і недемократичної практики дискримінації та (офіційного або неофіційного) домінування однієї конфесії (деномінації) над іншою. Статус “Державної Церкви” є неприпустимим.

10. Розробити та прийняти Національну Концепцію і Програму духовно-морального відродження українського суспільства.

11. Церквам переглянути та доопрацювати соціальні доктрини і позицію щодо ролі Церкви у формуванні суспільних відносин та розвитку держави і суспільства.

12. Створити в Україні систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації вчителів загальноосвітніх шкіл та викладачів середньо-спеціальних і вищих навчальних закладів з дисциплін «Християнська етика» та «Християнський світогляд».

13. Християнським лідерам мотивувати християн до активної соціальної позиції та взяття відповідальності за стан своєї країни. Брати активну участь у формуванні цивілізованого демократичного громадянського суспільства. Спільними зусиллями створити громадську платформу, що має об’єднувати громадські рухи та організації християнського спрямування, з метою формування християнської позиції і реалізації християнських ініціатив у різних сферах суспільної життєдіяльності.

14. З метою формуванню спільної християнської позиції щодо різних суспільних питань створити Міжнародний комітет церковно-суспільних відносин, до складу якого мають увійти уповноважені представники усіх християнських конфесій та деномінацій, а також досвідчені та висококваліфіковані фахівці у різних професійних галузях, які поділяють та впроваджують у життя християнські цінності.

Оргкомітет Міжнародного Лідерського Саміту.