Михайло Паночко: «У підготовці до Фестивалю надії ми виокремлюємо два основних вектори...»

Близько 400 служителів євангельських церков восьми західних областей зібрались для того, щоб провести спільну молитву за наймасштабнішу в Україні євангелізацію останніх років, та отримати детальну інформацію щодо проекту «Міжнародний фестиваль надії». Промовцями брифінгу були Валерій Антонюк, Михайло Паночко, Василь Райчинець, Сергій Шаптала, Василь Герасимчук, Михайло Наконечний, Фелікс Волошин, Сергій Білокінь та віце-президент Євангелістської асоціації Біллі Ґрема, Віктор Гамм. Брати ділились планами щодо організації, озвучили основні ланки організаційної роботи, що потребують допомоги та участі християн західного регіону України, розкрили основну мету та цілі проведення такого масштабного заходу.

Фестиваль надії – міжнародний проект, який проводиться в багатьох країнах світу, він потребує високого рівня підготовки та посвячення з боку кожного, не тільки служителя, а й члена церкви. Кінцева мета кожного фестивалю – заклик до покаяння, який лунає зі сцен найбільших стадіонів у містах, де проходять такі заходи. Після чого команда душеопікунів, яку формують також із членів місцевих та регіональних помісних церков, продовжує роботу з новонаверненими і залучає їх до помісних християнських спільнот.

До самого фестивалю, протягом усього року проходять мотиваційні зустрічі, ціль яких – залучати якомога більшу кількість християн до служіння в рамках Міжнародного фестивалю надії. Є велика потреба в молитовниках та душеопікунах; у координаторах колективного замовлення, які допоможуть організувати процес добирання людей до фестивалю; в учасниках грандіозного об’єднаного хору кількістю 2015 співаків. Якщо ви маєте бажання долучитись до наймасштабнішого християнського проекту в Україні, ви можете зв’язатися з командою офісу фестивалю: http://www.hopefest.lviv.ua/contacts/office

Михайло Паночко, голова союзу церков ВСЦ ХВЄ в Україні: «Людям потріба не тільки фізична їжа, але й духовна. Саме тому ми вирішили взяти участь в організації Фестивалю надії, і виокремити два основних вектори: єдність євангельських церков, та безпосередня проповідь Євангелії тим, хто ще не пізнав Христа...»