Експорт переконань. Скільки і чому американці-християни жертвують на місіонерську активність за кордоном

Америка — країна тисячі культур. Ледве не кожен американець має іноземне походження. Але кожен народжений в США вважає себе 100% американцем.

Кажуть, що Америка взяла найкраще з кожної націі і створила одну-єдину. Кожне надбання належить якійсь нації. От, наприклад, Голівуд започаткували “росіяни” (чи українці, для американців поки це одне і те ж).

Власне, тому американці гостинно приймають переселенців, відкриваючи всі можливості для американізації, щоби стати рівноправним громадянином. А також активно займаються місіонерством.

Місія як майже другий податок

Через те, що Америка — країна комфорту із забезпеченими людьми, її християни готові щедро віддавати і ділитися тим, що самі отримали. У США зухвало кажуть, що американці — найщедріші люди. Але не все так гладко щодо місіонерства. Щоби гарно жити, треба багато працювати. Бідні тут не виживуть.

Мінімальна зарплата американця 3-5 тисяч доларів на місяць. Але щонайменше 1 500$ із них йде на оплату будинку (700$), комунальні послуги (400$) та податки (400$). Також у США дуже дорога освіта, 30-50 тисяч доларів за рік. Тому кожен американець відкладає на освіту дітей ще до їх народження. Медичне обслуговування дороге, але дуже якісне, більшість оплачує ці послуги страховкою.

Американці в середньому помісячно жертвують на місію по 100-500 доларів. Я бачила, як пенсіонери виписували чеки по 2000$. Церкви прагнуть підтримувати своїх місіонерів. Під “місіонером” вони мають на увазі члена протестантської громади, який задіяний у служінні на повну зайнятість у своїй країні чи за іі межами.

Щоправда, церкви ніколи не даватимуть 100%-ну фінансову підтримку. Кожного місіонера вони підтримують лише на від 20 до 60%.

Але кожен місіонер зі США окремо має зарплату і окремо бюджет на поїздки, житло чи адміністративні витрати. Тобто церква старається покрити пастору витрати на дім і плюс забезпечити гідну зарплату на рівні педагога, аби він міг відкладати кошти на навчання своїх дітей.

Звісно, є певний відсоток американців, які їдуть за кордон, бо там за їхні гроші вони відчувають себе багачами, коли в той самий час в Америці вони прості люди.

Їм досить легко з їх статками приїхати в таку краіну, як Украіна, на якийсь час заради експіріенсу. Це деколи роблять молоді та незрілі християни, які переживають депресію і хочуть спробувати чогось нового і таким чином вирости.

В “ССХ Україна” ми лише пару раз зустрічалися з такими американцями. Спеціально для них ми продумали чітку та строгу політику, щоб запобігти проблемам. Таких американських “місіонерів” — мінімальний відсоток.

Але у своїй більшості американське місіонерство дуже позитивне, бо чи не кожен американець мені скаже, що вони хочуть допомогти малорозвиненим країнам і спеціально відкладають кошти у них.

Стримування та противаги

Американські протестантські церкви не дають гроші просто так. В них є відпрацьована методика. Я особисто чула про 5-рівневий механізм.

Перший рівень — це коли вони перший рік моляться й спостерігають за місіонером чи місіонерською організацією. Якщо їх все задовільняє (звітність та партнерські стосунки, тобто американці не хочуть просто давати гроші, вони хочуть мати можливість відвідати ту країну, яку підтримують, з короткою місіонерською подорожжю та послати туди свою молодь), вони переходять на наступний рівень — це мінімальна сума підтримки.

Щороку вони можуть рухатись на рівень вище, розраховувати на більшу суму підтримки, а декого чекає спуск на нижчий рівень, якщо донорів не задовольняє стабільність служіння чи його ефективність, а також коли вони не бачать росту, розвитку і т.д.

У США я зустрічала церкви, які підтримують від 10 до 36 місіонерів по всьому світу. Ці громади дуже ретельно і заздалегідь планують свій бюджет. В кожній церкві існують спеціальні комітети з місіонерства. В їх обов`язках ухвалення рішень та доповідь про розподіл коштів та комунікацію з місіонерами. В середньому це 12 людей з визначеним лідером та помічником комітету.

Крім грошей, американці вміло дарують материнську та батьківську любов, якої так не вистачає молодим українцям, які ростуть в неповних сім’ях. Американські місіонери мають сильний вплив, бо приваблюють спочатку неординарністю, можливістю спілкування з носіями англійської мови, а потім глибиною наставництва. Тому в Україні багато молодих людей приходять до Бога, бо зустрічають свого роду справжню любов і прийняття, через що Бог перестає бути в їхній уяві лише грізним дядьком, а стає більш зрозумілим в батьківських стосунках.

Впіймай результат, якщо зможеш

Загалом, у церквах Америки часто спостерігається бізнесовий підхід до оцінки служіння. Тобто потрібний постійний приріст, не тільки якісний, але й кількісний.

Америці хочуть бачити цифри покаянь студентів, безхатченків чи людей з інших профільних груп.

Але все ж найбільш ефективним для них показником є так звані “історіі впливу” або success story. Саме вони визначають результативність християнського служіння. Це розповіді про те, як життя окремої людини змінилося через зустрічі з Христом. Але не лише її життя — також доля її сім’ї, місцевого навчального закладу, церкви чи суспільства у цілому.

Юлія Ніколайчук, Релігія в Україні