Президент фундації “Отчий Дім” Роман Корнійко: “Щоб вирішити проблему безпритульних дітей, мають працювати не просто благодійні, а саме християнські організації”

“Отчий дім”, а саме так називається Міжнародна благодійна фундація, якій належить цей будинок, є чудовим прикладом того, як християнські благодійні установи можуть ефективно працювати в Україні і бути взірцем у виконанні Божої заповіді - піклування про сиріт та вдів. Це також приклад плідної співпраці недержавної благодійної установи з відповідними державними органами по роботі з дітьми і керівництвом України.

Саме співробітникам “Отчого дому” належать законодавчі ініціативи, які привели до суттєвих змін у законодавстві, що стосується діяльності центрів соціальної опіки дитини. Тепер цей досвід, який накопичувався в першу чергу в столиці, втілюється у життя у багатьох регіонах України.

Наша розмова з президентом Міжнародної благодійної фундації “Отчий дім” Романом Корнійком і віце-президентом Русланом Малютою. - Не кожна вулична дитина може потрапити до “Отчого дому”. Від чого залежить, стане вона вашим вихованцем чи ні?

- Корнійко: Це залежить від декількох моментів. По-перше, необхідно власне бажання дитини. Вона має сама захотіти жити тут. Адже ми насильно нікого не тримаємо. По-друге, це наявність місця в “Отчому домі”.

У нас є команда вуличного служіння. Ці люди доносять безпритульним дітям істину, що їм потрібно змінити своє життя. Розповідають про “Отчий дім” і про інші перспективи вирішення їхньої долі. А головне - свідчать про Спасителя, Який допоможе їм змінити своє життя. Крім того, у нас ще є реабілітаційний табір “Острів Скарбів”, який розташований на одному з островів на річці Десенка.

Кожного літа групу з 35-40 дітей запрошують залишити вулицю та жити в таборі протягом 3-х місяців. Їх забезпечують захистом та любов’ю, навчають правильним взаємовідносинам між собою і дорослими та прививають протилежну нав’язаній вулицею модель поведінки. Звідти, з острову, діти приїжджають на екскурсію в “Отчий дім” і вже на власні очі можуть побачити і отримати реальне розуміння того, де вони можуть опинитися. Ми працюємо задля того, щоб у них з’явилося це бажання.

- Малюта: Перед тим, як потрапити сюди, діти проходять певні етапи. Як вже було зазначено, спочатку це вуличне служіння, потім - “Острів скарбів”, на який потрапляють ті діти, які вже виявили бажання змінити свій спосіб життя. Третій етап для дітей, які пройшли цей шлях реабілітації і кому немає куди більше йти - це безпосередньо центр соціальної опіки дитини “Отчий Дім”. В центрі діти живуть близько року. В середньому ми приймаємо 12-14 дітей на рік у кінці серпня, після закінчення програми “Острову Скарбів”. Завдання Центру полягає у тому, щоб підготувати дитину для життя в сім’ї. Після визначеного терміну з цих дітей формується нова сім’я. Зараз у нас вже сформовано 5 сімей по 10 дітей. Влітку буде сформовано шосту.

- Як складається доля випускників після 18 років?

- Корнійко: У нас є відділ, який займається долею випускників. Деяким старшим дітям запропонували вибір: залишитися у сім’ях в якості старших дітей або обрати самостійне життя. Тих, хто відправляється у самостійне життя, підтримують, виділяється окремий бюджет. Якщо вони десь знімають квартиру, то ми допомагаємо сплачувати за житло 50 % від його вартості. Також даємо щомісячну стипендію, щоб дитина могла жити гідно. Звісно, ми не створюємо їм якісь тепличні умови. Вони повинні боротися за життя і знати ціну свого хлібу.

- Малюта: Три дівчини, які були нашими вихованками, вже вийшли заміж. Одна народила дитину, ще одна скоро народить. Двоє хлопців служать в армії, декілька дітей навчаються за кордоном. Ще одна дівчина працює секретарем в “Отчому домі”. Тобто, є вже певна кількість випускників, які чогось досягли. Хтось навчається у вищих навчальних закладах. Є такі, хто більш-менш впевнено стоять на ногах і навіть допомагають своїм батькам чи родичам. Це вже дорослі люди, які здатні працювати, служити іншим.

Ми думаємо, що наступні випускники будуть ще кращі, адже ці діти виховуються у сім’ях. Попередні випускники ще не були у сім’ях, тому відчуття відповідальності в них недостатньо розвинене. Зараз цей недолік ліквідований саме через програму сімейного виховання.

- Які вимоги до батьків, котрі мають бажання взяти участь в програмі сімейного виховання?

- Корнійко: Перша вимога - це мати своїх дітей, тобто мати досвід у вихованні. Друге - любити дітей. Ми дивимось на стосунки батьків із власними дітьми, це дуже важливо. Також необхідна рекомендація пастора Церкви, яку відвідує сімейна пара. Кандидати мають бути добрими, щирими християнами. Всьому іншому ми тут навчаємо їх. Також передбачена реабілітаційна програма для батьків.

Двічі на рік, влітку та взимку, заплановані виїзди в одне з мальовничих місць країни на період від 10 до 14 днів. Такі виїзди передбачають не тільки відпочинок батьків, але й оновлення відносин між подружжям. Перший виїзд сімей ми вирішили провести у Карпатах, всі були дуже задоволені програмою відпочинку та дивовижними зимовими горами. Відверто скажу, ці батьки - герої, які відіграють найбільшу роль у житті цих дітей, їхній долі і, особливо, перспективі на майбутнє.

- Чи легко дітям адаптуватися до нових умов мешкання у таких родинах?

- Корнійко: Для кожної дитини час адаптації різний, але всі вони знаходять своє місце в цих сім’ях. Одним треба тільки потрапити у сім’ю, і вони гармонійно себе відчувають там, адже давно мріяли про це. Іншим треба якийсь час потертися, звикнути.

- Чи спілкуються діти із своїми біологічними батьками? Як ви працюєте у цьому напрямку?

- Корнійко: Більшість з цих батьків не хочуть міняти своє життя, бо знаходяться у полоні горілки і ніяк не реагують на ті зміни, які відбуваються з їхніми дітьми. Але є випадки, коли через нашу працю, через змінених дітей покаялися батьки, стали ходити до Церкви, діти повернулися додому. Через деяких дітей змінили своє життя цілі сім’ї.

Тобто долі різні, наслідки різні, але у нас вже є перші позитивні результати роботи з батьками. Ми руки не опускаємо, а, навпаки, хочемо посилити роботу у цьому напрямку. Господь прийшов для того, щоб знищити діла диявола, який намагається зруйнувати сім’ї. - Як складаються ваші стосунки з органами державної влади?

- Малюта: Складаються добре. Останні роки у нас триває досить плідна співпраця з органами державної влади, бо без цього працювати було б досить важко. Це служба у справах неповнолітніх, кримінальна міліція - ті, хто має безпосереднє відношення до дітей. Хоча з самого початку нашої роботи ми не мали такої співпраці, а, навпаки, були достатньо складні відносини. Бо тоді була така політика, що в Україні нібито не існує безпритульних дітей.

Зараз вже ситуація змінилась, і можна відзначити, що держава вже не просто мириться з тим, що існують такі організації, а шукає, як допомогти. Влада усвідомлює: щоб вирішити проблему цих дітей, мають працювати не просто благодійні, а саме християнські організації, які не тільки за назвою християнські, а й працюють за християнськими принципами. Вже неможливо приховати той факт, що тільки Бог може змінити життя людей.

- Корнійко: Ще до реорганізації міністерства молоді і спорту між їхнім попередником і Фундацією “Отчий Дім” було підписано угоду про співпрацю. Міністерство допомагає нам знайти спільну мову з місцевими органами влади. Адже були різні випадки, коли посадовці у регіонах протидіяли, заважали християнським благодійним проектам, якими ми опікувалися.

Тоді міністерство надсилало листи в усі місцеві організації, зобов’язуючи їх підтримувати діяльність, яку ми розпочинали у цих регіонах. І дійсно це була реальна допомога. Про гроші мова не йшла, проте - про моральну, юридичну підтримку. Також ми обговорювали затвердження нового, прогресивного закону про соціальний захист дітей, що він передбачає матеріальну підтримку державою таких центрів, як наш.

На сьогоднішній день у нас є усна домовленість і найближчим часом буде підготовлений договір про співпрацю із фондом Віктора Ющенка (тепер - першої леді Катерини Ющенко) Україна-3000. Разом з цим фондом ми будемо відкривати дитячі центри у регіонах України. І ми сподіваємось на ще більш тісну співпрацю.

- Як ви працюєте у регіонах?

- Малюта: Треба зазначити, що ми не створюємо філіали “Отчого дому” в регіонах. Ми працюємо у партнерстві з місцевими Церквами, благодійними організаціями, підтримуємо їхню діяльність. У кожній області України є наші партнери, подібні організації. Можна назвати наших друзів і партнерів у Криму, Маріуполі, Новій Каховці та багатьох інших містах.

Олена Кулигіна, ProChurch.info