У Ніжині заговорили про небезпеку пропаганди гомосексуалізму

І все це подається як велике досягнення на шляху України до Європи, ба більше, як обов’язкова умова цього просування, без якого наша країна залишиться «країною non grata» для решти європейських народів, для самого Європейського Союзу. Перш за все, варто зазначити, остання теза є не просто хибною, але й відверто брехливою.

Пре це свідчить досвід таких країн – членів ЄС, як Хорватія, Словаччина, Польща, Латвія, Литва, Італія, котрі на законодавчому рівні відмовились ратифікувати Стамбульську Конвенцію в такому вигляді, як вона існує зараз, і при цьому не втратили своє гідне місце у загальноєвропейській родині.

Питання пропаганди гомосексуалізму підняте на нараді з представниками релігійних конфесій у стінах Ніжинської міської ради. На офіційному сайті Верховної Ради України є розпорядження Кабінету Міністрів України, що зобов’язує міністерства та інші державні органи виконувати план дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року – далі план дій. В цьому плані є багато правильного, але він передбачає:

Зміни в системі освіти. Дітей будуть навчати, що одностатевий спосіб життя – це норма (стаття 102, пункт 3);

Використання засобів масової інформації для пропаганди гомосексуалізму (стаття 102, пункт 4);

Легалізацію цивільного партнерства для одностатевих пар (стаття 105, пункт 6);

Дозвіл трансгендерам всиновлювати дітей (стаття 105, пункт 7);

Надання права бути донорами крові проституткам, гомосексуалістам, наркоманам (стаття 105, пункт 11).

З сайту Президента України видалено петицію на захист традиційних сімейних цінностей, підтриману різними Церквами і релігійними організаціями, під якою вже підписалися понад 23 тис. осіб.

Треба зазначити, що далеко не всі країни Європи підтримують нову впроваджувану “ґендерну” справедливість і борються за збереження інституту традиційної сім’ї.

Пастор церкви Адвентисти сьомого дня Олег Литвиненко звернувся до представників міської ради, що варто розглянути можливість не бути бездіяльними у цій ситуації і звернутися до керівництва України з пропозицією зберігати традицію сім’ї.

Перший заступник міського голови Григорій Олійник зауважив, що вони беруть до відома цю тему і якщо необхідно, то зберуть форум на якому опрацюють пропозиції і ухвалять рішення. І розглядати це потрібно не лише з релігійними громадами, а з усією громадою.

Заступник міського голови Ігор Алєксєєнко зазначив, що інститут сім’ї руйнується ще з іншої причини:

«Традиційна сім’я, вона практично зникає, бо матері-одиначки кажуть, що виростуть діти, і тільки тоді вийдуть заміж. А чого так? Бо держава ж платить на цих дітей. Фактично ми утримуємо такі сім’ї. І неблагополучних сімей стає більше і ми про це чи не щодня дізнаємось зі ЗМІ. Що ж до звернення до керівництва України, то наша країна є світською і в місцевих органів самоврядування немає повноважень впливати на Конституцію України, яка говорить про те, що всі рівні, і ми не можемо порушувати на це права людей».

Пастор церкви Царство віри Володимир зауважив, що це питання треба вивчати, адже більшість громади не знає про ці постанови. Вже п’ятнадцять міських рад і дві обласні ради звернулися до Кабміну щодо захисту традиційних сімейних цінностей. До цієї теми треба ретельно підготуватись, обґрунтовано і, наприклад, створити робочу групу і прийти до зваженого рішення.

Про небезпеку гендеру для України та пасивність християн писав і єпископ Римо-Католицької Церкви:

“Україна, з самого початку свого існування як незалежної держави, обрала шлях на інтеграцію з європейською родиною народів. Свій свідомий вибір, своє прагнення до одвічних європейських цінностей Україна підтвердила під час буремних і трагічних днів Революції Гідності, а саме зараз найкращі сини і дочки нашого народу відстоюють власний і гідний шлях Батьківщини в окопах і бліндажах на східних рубежах протистояння зовнішній агресії та внутрішнього розбрату. Дуже прикро, що сьогодні, на цьому етапі йде відверта і підступна підміна понять та акцентів, відбувається руйнування шкали істинних цінностей та маніпулювання категоріями моральності, людської гідності, відповідального батьківства, святості людського життя від моменту зачаття до природної смерті.

Понад триста громадських організацій Європи закликають змінити Стамбульську Конвенцію. Й це спонукає і нас, українців, замислитись над власним баченням і власною позицією в цьому питанні:

Питання ратифікації, тобто, по суті, вкорінення у громадській свідомості низки понять та догматів «ґендерної ідентичності» у формі, що пропонується, є величезним та небезпечним викликом для нашого суспільства, нашого майбутнього, для самої перспективи існування України, як держави та як народу, де традиційна і моральна сім’я є запорукою здорового суспільства. Підміна одвічного, природного поняття людської статі поняттям «ґендер» відверто переносить міжстатеві стосунки з площини моральності та загальнолюдських цінностей у площину штучних та спотворених так званих «цінностей». Чого вартує саме визначення, що «має» прийти на зміну поняттю «стать». «Ґендер означає соціально закріплені ролі, поведінку, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок та чоловіків».

Усі спекуляції навколо все тієї ж «ґендерної ідентичності» відбуваються виключно під гарними і вкрай позитивними гаслами. Це заклики до загальної рівності, до соціальної справедливості, до захисту «інших» людей. Це те, що лежить виключно на поверхні. Натомість, навмисно замовчується те, що саме традиційне ставлення до сім’ї, до родинних цінностей при цьому потрапляють у заздалегідь невигідну, програшну ситуацію. При цьому про захисти традиційних цінностей та традиційної сім’ї вже не йдеться.

Зараз ми вже не знайдемо живих очевидців тих подій, але не бракує джерел, які вказують, що т.з. «соціалістична революція» відбувалась під гаслами захисту людини праці та соціальної справедливості. А закінчилось це суцільним концтабором для цього ж «трудового народу».

Покоління старших людей та навіть людей середнього віку чудово пам’ятають безпідставні, але привабливі декларації: «Все для человека, все для блага человека!» Куди йшло суспільство під цими закликами — ми теж чудово пам’ятаємо. Й от знову маємо справу з такими ж облудними, але зовні вкрай позитивними «благими намірами». Назагал, все це переконує, що самі пекельні сили, подібно до «вовків у овечих шкурах», як про це застерігав Спаситель Світу Ісус Христос, встали на боротьбу з християнським суспільством, з тисячолітніми традиціями одвічних цінностей та орієнтирів нашого народу.

Й в такій ситуації не може не викликати занепокоєння доволі пасивна позиція самих християн у цьому питанні. Лише поодинокі громадські організації (до речі, переважно з церковного середовища), лише самотні небайдужі встають на захист традиційної сім’ї, її майбутнього й майбутнього самого українського суспільства. Й наслідок цього: під Петицією щодо припинення пропаганди гомосексуалізму та захисту традиційних сімейних цінностей ще навіть нема потрібних 25 000 підписів. Це свідчить про байдужість.

Натомість широкі верстви населення, громадськість назагал, самі християнські Церкви України ніби відсторонились від цієї вкрай важливої справи. Ніби залишили за собою право бути «сторонніми спостерігачами», або більше цікавитись політикою, ніж захистом моралі. На мою думку, це не просто не припустимо, але і є ганьбою для усіх нас, для тих, що декларуємо свою приналежність до Християнства, для тих, кому за самою природою та з Божої милості не можуть бути байдужими сьогодення та майбутнє українського суспільства й належного, гідного ставлення до кожної людини! Нехай добрий Бог благословить всіх, хто активний у захисті справжніх цінностей і сміливо стає на її захист у викликах сьогодення!”

Марина Волинець
Джерело: nezhatin.com.ua