Виклики ЛГБТ: як розбудити українське суспільство?

Від Содоми і Гоморри до наших днів

Два древні міста, які набули слави завдяки людям, які мали «погані звички». Ці люди мали друг до друга бажання та займалися своїми втіхами. Цікава деталь. Сьогодні ми кажемо секс-меншинства. Але історія в якій згадуються мешканці цих міст не були в меншості! Це не була купка людей. Історія розповідає, що міста були настільки розбещеними, шо від молодого до старого жадали чоловіків та усіляких витребеньців. Цілих два міста та їхні мешканці потопали в пристрастях.

Багато з цього приводу можна побачити документальних фільмів на різних каналах. Як прихильників думки про те, шо такі місця дійсно існували. Так і їх опонентів, які стверджують, шо все це байки про білого бичка, шо ніяких міст не існувало і тим паче ні було там ні яких дядьків. Будь-там як, але слово содомія міцно увійшло в обіг, та стало усім знайомим терміном. Сьогодні воно використовується для позначення різних форм сексуальної поведінки, що оцінюється як девіантна ( тобто нетипова, збочена, ненормальна). Згодом це слово стало мати ще богословське та правове забарвлення.

З приводу богослів’я все зрозуміло. Це думка тих людей, для яких авторитет Біблії чи інших релігійних святинь будь-то Коран чи Тора є непорушними. І де строго засуджуються статеві відносини чоловіків з чоловіками та жінок з жінками. Хоча дуже часто можна почути: « Так це ж людина писала!». Мовляв нащо підкорюватися, якщо це писала людина?! Але ж кримінальний кодекс, та усі інші закони написані, як не дивно те ж людиною. Але суспільство виконує все написане без зайвих питань! А тут бачите їм заважає виконувати тому, що людина писала! Але то таке. Справа кожного особисто та його сумління.

Інша сторона каже, що в двадцять першому столітті вірять тільки відсталі люди та бабці в хустинках. Треба бути сучасним та в житті все спробувати. В мене є друг то він з цього приводу каже: « Ось там песик по травці тільки но гуляв… ну то іди спробуй!». Виявляється що не все треба пробувати в житті. Знову ж це справа кожного з ким або з чим спати. Але коли ЛГБТ-ідеологія стає частиною офіційною політики держави ( як це сталося в Україні, але про це мова поїде нижче), тут треба трохи поміркувати. А чи треба державі така політика якщо історично, культурно, ментально така держава є християнською? Та навіть ні це головне. Головне сьогодні те, що для більше як трьох четвертих українського суспільства всі ці ЛГБТ речі є неприємними!

І трете правове забарвлення. Римські закони карали одностатеві відносини, коли вони наносили шкоду статусу громадянина. З третього століття сенатом приймаються норми, що карають за розбещення хлопчиків. З тринадцятого століття содомія була введена в європейське світське право і асоціювалася з єрессюі державною зрадою. Аналогічні закони з цього часу починають існувати в Англії. Це вважалося «злочином проти божественного» і каралось стратою. Покарання виявляються в кримінальних кодексах німецьких держав з другої половини цього ж століття. С початку сімнадцятого століття та аж до наших днів мужеложество та непристойна поведінка кваліфікуються як кримінальний злочин. На сьогодні у 114 державах гомосексуальні контакти легальні, в 78 країнах - нелегальні, в тому числі в п’яти країнах світу караються стратою.

ЛГБТ – нова релігія сучасного світу

Лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіжки, неправдиві засвідчення, заздрість, п’янство були в серці і розумі людини завжди. І звісна річ, що усілякі збочення також існували стільки скільки існує людина. Двадцяте століття це не лише науково-технічний бум. Це ще час, коли людина та її права все – інше ніщо. Захист цих прав і став цією новою релігією. І одним з наріжних каменів цієї релігії став захист прав саме ЛГБТ спільноти.

Все те, що вчора здавалося не можливим з моральної та суспільної точки зору сьогодні є нормою. Ще 30, 40 років тому одностатеві шлюби були виключенням з правил. В останні дні виключенням з правил є країни в яких це заборонено. Символічним початком нової масованої пропаганди ЛГБТ в США прийнято вважати початок 70-х років. В 1970-м гей-активісти увірвалися на щорічну зустріч Американської психіатричної асоціації та зірвали виступ з питань гомосексуалізму знаменитого психіатра Ірвінга Бібера. А вже в 1973 гомосексуалізм виключили з реєстру психічних розладів. З цього часу почався відлік створення нової світової «релігії» та експансії ЛГБТ планетарного масштабу.

На сьогодні захист права секс-меншин як це не дивно є одним з пріоритетів зовнішньої політики США. Принаймні так було за часів Б. Обами та держсекретаря Дж. Кері, який уділяв цьому питанню підвищену увагу, пам’ятаючи про необмежені можливості гей-лобі в країні. Під його особистим контролем був створений пост спец посланця з прав меншин, на який призначили дипломата-гомосексуаліста. За часів Обами було прийнято закон з дозволу одностатевих «шлюбів» на всій території Америки!

Як шо взяти одну з найпотужніших і чисельніших країн ЄС Німеччину, то сьогодні там навіть існують такі вузькопрофільні організації як профспілка гомосексуальних підприємців і промисловців проти гомофобії та дискримінації ЛГБТ, Асоціація гомосексуальних співробітників поліції та ін. Німеччина пройшла свій шлях в цьому питанні. Від реабілітації жертв нацизму винесені нацистським режимом гомосексуальним чоловікам по так званому параграфу 175 (анти гомосексуальне положення кримінального кодексу Німеччини, яке діяло з 1871 по 1968 роки.). І до легалізації одностатевих шлюбів в 2017, де одностатеві пари повністю зрівняні з різностатевими в питаннях шлюбу.

У багатьох розвинутих країнах останнім часом гомо парам дозволено мати дітей від сурогатних матерів. Такі пари мають на цих дітей повні батьківські права. Але чи не підказує нам здоровий глузд, шо це просто ненормально?! В інтернеті є багато відео, де чоловік, який виконує роль «породілля», пригортає до себе немовля зібране від жінки, яка це немовля народила. Але ж людство було створено у двох статтях. Чоловік кохає жінку, жінка кохає чоловіка та від цього з’являються гарненькі, маленькі дітки. Ось це природньо, це є нормою статевих відносин. Та як що хтось скаже: «А звідки ти знаєш, що так правильно?» Я відповім: « Якщо б було правильним те, що вибачте один дядька лізе на іншого, то нашу планету населяли б одні дядьки». Це ясно як два на два і як божий день!

Нетрадиційні відносини та традиційні українці

Не дивлячись на ліберальний курс, як у зовнішній так у внутрішній політиці, який обрала Україна. Не дивлячись на перетворення, яких зазнала наша держава: інтеграція до ЄС, наявність інтернету, розбудова демократії та інше. Більшість українського суспільства в питаннях секс меншинств тримаються консервативних поглядів. Говорячи про позицію пересічного громадянина, треба відзначити одну принципову річ. Погляди влади та погляди звичайного українця тут розходяться. Українська влада в бажанні догодити європейськім країнам та їх керманичам робить все і навіть трохи більше. Відверто кажучи влада намагається примусово нав’язати нам ворожу культурну парадигму, інші культурні архетипи. Прості українці для яких притаманні традиційні погляди на шлюб, родину, традиційні статеві відносини між чоловіком і жінкою зовсім протилежної думки. Ці погляди коливаються від радикального неприйняття до нейтрального: «Хай будуть. Але дітей та нас не чіпають». І зовсім незначна частина населення позитивно сприймає прихильників рожевого трикутника. Тут не зайвим буде згадати один цікавий офіційний папір.

За часів прем’єра А. П. Яценюка було прийнято та затверджено план дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року. Цій документ можливо і є вчасним приведенням у відповідність українського «застарілого» законодавства до сучасних міжнародних стандартів. Зокрема він передбачає створення умов для інтеграції в українське суспільство осіб, яких визнано біженцями; заборону торгівлі людьми; створення ефективного механізму забезпечення та захисту прав корінних народів і національних меншин; встановлення мінімальних стандартів безпеки та благополуччя дитини; впровадження інституту конституційної скарги; усунення недоліків процесуального законодавства та забезпечення здійснення ефективного судочинства у розумні строки. Остання фраза дійсно надихає, враховуючі те, скільки наші громадяни часто-густо буває проводять часу в попередньому ув’язненні!. Та ще багато дійсно потрібних і необхідних суспільству норм та законів. Документ містить 135 пунктів та ще в кожному пункті 3-7 підпунктів, приблизно 300 сторінок тексту. Як би не одне але!

Згідно логікі цього документа можливо його складали, наголошую не писали, а саме складали люди, які якимось чином причетні до ЛГБТ (припущення автора). Нас плавно підводять до того, шо ми повинні цим людям обов’язково співчувати.

Май же третина цього безперечно важливого документа так чи інакше присвячена гендерним питанням або ЛГБТ. Починаючи з 85 пункту йдеться про включення до навчальних програм шкіл, ПТУ та ВНЗ тем з міжнародних стандартів у сфері прав людини. З 99 пункту йдеться про забезпечення гендерної рівності (забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків). Питання: як за природою слабкіша жінка може бути рівна за природою сильнішого від неї чоловіка?! На думку ідеологів гендерного вчення чоловік принижує цім жінку . Та в такий спосіб зазіхає на її права! Ніби даючи її руку і пропускаючи її вперед показує, шо вона якась неповноцінна! Ось тут і починається ера пост правди та релятивізму: він пропускає її вперед тому що виказує до неї повагу. А не тому що вважає її неповноцінною, як це нам намагаються нав’язати вчителі постмодерну. Сексизми, рівні права, останні секс скандали в Голівуді та багата ще чого це міфи та хибні стереотипи, які нав’язують нам в розумінні цього питання. Але при кращому розгляді це звичайна підмінна понять. І так в багатьох моментах, де ЛГБТ не є виключенням.

Скандальними стала пункти з 105 по 107 де саме йдеться про ЛГБТ, трансгендерів (!) і захист їх прав. Увага! В 105.3 йдеться про ЛГБТ, а в 105.5 про людей з інвалідність. Ніби до тих і до тих ми повинні відноситися однаково! Принаймні цього від нас вимагає внутрішня логіка документа. Ці різні соціальні групи розташовані разом. Питання: навіщо це зроблено? Збіг? Можливо. А можливо і ні. Мабуть в такій спосіб хочуть від нас співчуття до рожевих, так само як і до людей з інвалідністю. Але ж це люди, які потопають у своїх пристрастях та й все. Це тільки традиція, яка не відповідає загально прийнятій традиції ось і все. Але це хибна традиція навіть дуже хибна традиція.

Ще однією традицією стали так звані марші рівності, на яких привертають увагу суспільства до нібито утиснення їх прав та свобод. Це чергова спроба ввести українців в оману, тому що, куди більш реального утиску в нашій країні зазнають шахтарі, яким місяцями не виплачують гроші, лікарі та інші. Остання хода рівності в Києві засвідчила, шо для суспільства це є неприпустимі та неприємні речі. Дійшло до того, що поліція затримала учасників мирної акції протесту проти гей-параду. Це було грубим порушенням прав громадян на свободу мирних зібрань! Цей марш вже встигли назвати чорним днем та «маршем на крові». Бо дійсно, в ході затримань була пролита кров прибічників сімейних цінностей. Нажаль треба визнати, шо для влади просування, фінансування та підтримка ЛГБТ-ідеології виявились дорожче ніж свої громадяни!

Згадаємо ще один фронт на якому іде бій за розум вже молодих українців. Його виде МОН, яке проваджує в навчання, в освітній процес гендерну ідеологію. Згідно все того ж документу 2020 міністерство дозволяє різним західним ГО та фондам переробляти підручники. Йде намагання прибрати з них слова мама і тато, принципи традиційної сім’ї. Це брудна спроба «пере прошити» дітей, спроба позбавити їх правдивого сприйняття світу і вприснути в їх молоду свідомість отруту пост правди. Віддаємо належне ГО, всім опонентам рожевих, які відчайдушно борються за молодь усіма можливими способами!

На фоні загальносуспільного неприйняття влади в цілому та байдужості українців до держави як соціальної інституції про гендерні нападки і пропаганду одностатевих відносин, як негативного явища взагалі не йдеться. А прикро, дуже прикро! Враховуючи кричущу демографічну ситуацію, що склалася в державі, не можна допускати збільшення та зростання чисельності цього руху у нас в країні. Ці процеси не покращать демографію в країні, а навпаки будут її тільки погіршувати. Сухе та мертве дерево не дають плодів. А ось Державна програма із стимулювання та підтримки молодих сімей для народжування маленьких українців, ось шо було би потрібно для вирішення демографічного питання та протистояння ЛГБТ пропаганді. Прикро, шо в Національній стратегії з прав людини не знайшлося місця в підтримку шлюбної політики, сім’ї. Бо ж українці така сімейна, та в більшості своїй традиційна та не постмодернова нація!

Артем Голдін