Мати спільність з Богом

Багато людей неправильним чином завершують свій життєвий шлях, а в їхніх поясненнях можна почути наступне: “Така доля, така воля Божа, такий хрест”. Але це хибні вислови.

Біблія повідомляє нас через послання апостола Павла: “Не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, - добро, приємність та досконалість” (Рим. 12:2). Нажаль у багатьох гірких сльозах, травмах, катастрофах люди несправедливо звинувачують Бога. Апостол Яків пише: “Не обманюйтесь, брати мої любі! Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни” (Як. 1:16-17).

Пізнаючи характер Божий з Його книги Біблії, я зрозумів, що Творець бажає для людини на землі, щоб вона була щаслива, успішна, працелюбна, забезпечена мудрістю, порятована від гріха. У посланні до Тимофія бачимо природу Бога: “Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові, що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди. Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, - людина Христос Ісус, що дав Самого Себе на викуп за всіх” (1Тим. 2:3-6). Для одного воля Бога бути успішним інженером, для іншого - вдалим лікарем, комусь - сумлінним політиком, першокласним будівельником чи шахтарем, вчителем, бізнесменом і т.д. Необізнаний чоловік думає, що краще там, де більше грошей чи хороший клімат, але по-справжньому краще там, де Бог поставив тебе, якщо це навіть і пустеля.

Колись один християнин з Америки провів багато років свого життя місіонером в Африці. Коли він постарів і вже не мав фізичних сил, то надумав повернутися на Батьківщину, поклопотатися про пенсію та відпочинок. Про нього знала Америка і він уявляв собі, що при його поверненні кораблем додому в морському порту побачить велику церемонію на честь його повернення, оркестр, квіти і оплески. Але у дійсності місіонера ніхто не зустрічав, не вітав, ніхто не вшанував. Старий заплакав і тим самим кораблем вирішив повернутись назад на африканський материк. Коли корабель наблизився до берега, місіонер побачив його заповненим людьми, що вигукували його ім’я та раділи його поверненню.

Ще в дитинстві у глибині серця я збагнув волю Бога для себе: “Бути у спільності з Богом та приводити інших людей у спільність із Ним”. Це були шістдесяті-сімдесяті роки, коли щось думати і говорити про Бога не було популярним, а навпаки -небезпечним. Але вже тоді Бог формував у мені вічні цінності, що витримали випробовування часом.

Коли Біблія говорить про спільність з Отцем, Ісусом Христом і Святим Духом, вона має на увазі глибокий зміст. Слово “спільність” в оригінальній грецькій мові Нового Заповіту несе ідею співпраці, піклування і відповідальності. Бог кличе людину до спілкування, до живих і практичних щоденних вза-ємовідносин з Собою. Він пропонує любов, прощення, спокій, свою допомогу, спасіння, оздоровлення, свій дім - небо, а очікує від людини вірності, посвяти та щирої любові. Бог розраховує на спільність. Я, будучи пастором церкви, маю головне завдання від Господа, навчати людей розвивати свої особисті взаємовідносини з Богом, постійно поглиблювати їх, більш розуміти Його серце, розуміти Його характер і вчитися від Нього.

Я одружений зі своєю милою і прекрасною Іриною шість років. Сьогодні я її знаю краще, ніж тоді, коли ми одружилися. Наші взаємини завтра стануть ще глибші, а через багато років вони будуть наближені до ідеальних. У нас є дочка Аня і двоє синів, Валерій та Володимир. Їм відповідно чотири та два роки, а меншому одинадцять місяців. На сьогодні всі вони вже краще знають своїх батьків, ніж того дня, коли я забирав їх з пологового будинку. Так само і ми з дружиною чи не з кожним днем все більше пізнаємо їх. Але через 5 років ми будемо мати набагато глибші взаємовідносини.

Так і з Богом Отцем. Коли людина має живі відносини з реальним Богом, в неї немає бажання робити гріх, немає задоволення в пияцтві, нема сенсу брехати, а є потреба жити свято, благовістити Його заповіді і приводити людей до спільності з Богом.

Я спроможний довіряти Богу в усьому, коли у мене є взаємини з Ним як з Отцем. Якщо я з Ним тут на землі, а Він зі мною, тоді неодмінно я матиму Його на небі, а Він - мене у вічності.

Микола Гайдучик, пастор церкви “Благодать” (м. Червоноград), ProChurch.info