Пастор церкви “Перемога” Генрі Мадава: Єдність – це відносне слово. Якщо розуміти єдність як католики, що всі повинні збиратися разом під Папою Римським, то такого, напевно, не буде

Дивлячись на Вашу церкву, складається дуже хороше враження, але ж всі розуміють, що церкви стикаються з певними проблемами, хотілося б знати, з якими основними труднощами стикається ваша церква?

Проблем багато. Перше – це різний рівень просвіти людей: хтось покаявся вчора, хтось в неділю, а хтось два роки тому. Рівень розуміння скрізь різний, тому через це буває нерозуміння, яке має місце в будь-якому суспільстві, де люди мають різні думки.

Друге – відсутність свого приміщення. Це велика проблема, весь час залежиш від когось. Погрози: йдіть, залишайтеся, йдіть. Третє – наша церква є великою церквою, яка відома не тільки в Києві, але і у всій Україні, тому нас весь час вивчають, перевіряють, особливо СБУ, яке цікавиться нами постійно, безперервно. Тому доводиться завжди бути акуратним, обережним: що ти говориш, з ким ти говориш.

Я вважаю, що це основні проблеми. І четверта проблема, напевно, фінансова, тому що ми багато що хочемо зробити. У нас багато служінь: реабілітація наркоманів, колишніх ув’язнених, але не вистачає грошей, щоб забезпечити їх всім необхідним.

Які у вас мрії, плани на майбутнє?

Наші мрії – це впливати на життя нашого міста, перш за все, знищити негативні явища суспільства: наркоманію, алкоголізм, відсутність мети у молоді, тому що часто молоде покоління не знає куди йти, навіщо воно живе. Йому говорять: скажи, ні наркотику, а він відповідає: добре, я скажу, але чому я повинен робити це? Йому говорять: заради того, щоб бути нормальним, а він говорить: покажіть мені нормальних. Тобто, молодь не бачить, заради чого їй потрібно відмовитися від наркотиків. Тому ми хочемо, щоб ці негативні явища були знищені, хоч би на рівні Києва.

У нас є величезне бажання допомогти самотнім матерям в нашому місті. Через загальну ситуацію в місті і країні дуже багато школярок вагітніють. І коли молода дівчинка опиняється в такому положенні, вона зазвичай нікому не потрібна, ні хлопцю, ні батькам, яким соромно за неї, і вона залишається наодинці з цією проблемою, надана самій собі.

І куди вони дівають дітей? Або в інтернати, або в смітник, або аборт. Тому ми хочемо якось допомогти цим матерям: по-перше, допомогти їм покаятися, а по-друге, допомогти їм зберегти дітей, а також допомогти їм з освітою, щоб вони стали впевненими в цьому житті і змогли поставити дітей на ноги. І всі подібні питання ми дуже хочемо вирішити. А на рівні України ми хочемо, щоб в кожному місті була наша церква.

Чи можлива, по-вашому, єдність різних конфесій, хоч би на рівні протестантизму.

Єдність – це відносне слово. Якщо розуміти єдність як католики, що всі повинні збиратися разом під Папою Римським, то такого, напевно, не буде. Я не думаю, що це можливо. Але єдність під певними проектами, спільними діями – це можна. Єдність можлива в межах спілкування між протестантами, які вірять в того ж Ісуса, порятунок через віру – це можливо. За однієї умови- якщо вийде прибрати людське самолюбство, яка дуже заважає.

Є таке поняття, яке було у комуністів і православних, – «авангардний». У них це дуже виражено: ми одні, і більше ніхто не має права. Ми спілкуватимемося з вами, але тільки в тому випадку, якщо ми будемо босами, всі слухайте мене. Це основна проблема. Але насправді єдність може виражатися: по-перше, в регулярному спілкуванні, просто ділитися досвідом, пити чай, ніхто не повинен говорити: я головний. По-друге - єдність навколо певних сумісних проектів. А просто єдність ради єдності, зібратися на стадіоні без мети – це складно.

9 червня в своєму виступі на конференції християнського телеканалу CNL в Києві Ви сказали, що створення цього каналу є викликом для Вас. Чи означає це, що у вас є якісь плани в цій сфері?

Виклик в двох напрямах. По-перше, я думаю, що найбільш християнізована країна колишнього СРСР – це не Казахстан, звідки CNL, а все-таки Україна. І виходить, що Україна, яка так християнізована, не має ані радіо, ані телебачення, хіба що радіо «Еммануїл» недавно з’явилося, але це все. Ані радіо, ані телебачення, нічого. Тому виклик перш за все в тому, що, якщо Бог зміг створити через Максима Максимова цей канал, то Він може через кого завгодно, що завгодно створити, у тому числі і радіо. І зараз ми працюємо над створенням своєї християнської радіостанції.Ми вже підготували документи, скоро підемо в Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення і почнемо діяти.

І останнє питання: Ваша думка з приводу романа «Код та Вінчи» і Євангелія від Іуди.

(Сміється...) Я вважаю так: це дурниця, для мене це просто дурниця. Комуністи говорили, що Бога немає, але при цьому витрачали мільярди доларів, на те, щоб воювати з Богом. А це доказ того, що Бог є. Ніхто не витрачає стільки грошей на боротьбу проти того, чого не існує. Тому я особливо проти «Коду да Вінчи» та іншого, але я не говорю про це багато, не витрачаю на це час, тому що це тимчасове явище. Завтра з’явиться що-небудь ще, у всі віки в історії християнства з’являлося щось подібне.

Сергій Лисенко, ”Християнський вісник”.